Управління дебіторською заборгованістю

РЕФЕРАТ

дебіторський заборгованість факторинг

Дипломна робота містить сторінок, таблиці, рисунків, список використаних джерел.

Актуальність теми дослідження. На сьогоднішній день проблема управління дебіторською заборгованістю постає особливо гостро. Це повязано із несвоєчасним поверненням платежів, повернення боргів у повному обсязі, виникнення сумнівних боргів, і як наслідок реального банкрутства підприємства-кредитора. Тому важливим завданням управління фінансами на підприємстві є ефективне управління товарною дебіторською заборгованістю, яке має бути спрямоване на оптимізацію загального її розміру, забезпечення своєчасної інкасації боргу, а також, за потреби, на реструктуризацію дебіторської заборгованості та її рефінансування. Отже, тема дипломної роботи на сучасному етапі є актуальною та має важливе практичне значення.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів управління дебіторською заборгованістю та розробка комплексу заходів щодо її оптимізації.

Обєктом дослідження виступає дебіторська заборгованість підприємства.

Предмет дослідження становить організація процесу управління дебіторською заборгованістю підприємства.

Теоретичні та практичні результати і висновки дипломної роботи. У дипломній роботі досліджено теоретичні аспекти управління дебіторською заборгованістю підприємства, проаналізована система управління дебіторською заборгованістю ТОВ «Ворожба», а також запропоновано шляхи оптимізації дебіторської заборгованості підприємства. Найбільш вагомі результати дослідження, які характеризуються науковою новизною, отримані особисто і виносяться на захист, полягають у наступному: 1) набуло подальшого розвитку визначення поняття «дебіторська заборгованість» (стор. 14); 2) здійснено удосконалення існуючих підходів щодо класифікації дебіторської заборгованості (стор. 18).

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дипломній роботі теоретичні узагальнення та практичні рекомендації спрямовані на підвищення ефективності управлінням дебіторської заборгованості підприємства. Пропозиції щодо удосконалення управління дебіторською заборгованістю буде впроваджено в діяльність ТОВ «Ворожба».


ВСТУП


У господарському процесі вважається природним явищем утворення дебіторської заборгованості, але за умови, що підприємства-кредитори вчасно виконують свої зобов'язання.

На сьогодні більшість підприємств характеризуються зростанням дебіторської заборгованості у структурі активів, що призводить до уповільнення платіжного обороту. В наслідок цього виникає необхідність ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємств для підвищення їх ліквідності та платоспроможності. Але, часто суб'єкти господарювання в першу чергу розв'язують власні проблеми, не зважаючи на необхідність своєчасного виконання своїх фінансових зобов'язань із платежів перед контрагентами. Така поведінка зумовлена відсутністю їхньої майнової відповідальності за невиконання договірних зобовязань і дає підприємствам змогу ухилятися від взаєморозрахунків із контрагентами. У таких умовах дедалі більше зростає необхідність управління дебіторською заборгованістю.

Питанням управління дебіторською заборгованістю приділяли увагу багато українських та російських науковців, таких як Бланк І. А., Кірейцева Г. Г., Коваленко Л. О. та ін. Водночас, аналіз економічної літератури свідчить про наявність низки дискусійних питань щодо розбіжності у визначенні сутності поняття «дебіторська заборгованість», відмінності у підходах щодо шляхів ефективного управління дебіторською заборгованістю, тощо.

Метою дипломної роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів управління дебіторською заборгованістю та розробка комплексу заходів щодо її оптимізації.

Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:

дослідити сутність, зміст та значення дебіторської заборгованості у діяльності підприємства;

охарактеризувати види та класифікація дебіторської заборгованості підприємства;

визначити особливості проведення аналізу дебіторської заборгованості підприємства;

- розглянути політику управління дебіторською заборгованістю підприємства;

- здійснити загальну характеристику фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ворожба» та проаналізувати його фінансовий стан;

провести оцінку стану дебіторської заборгованості на ТОВ «Ворожба»;

проаналізувати рівень ефективності управління дебіторською заборгованістю;

визначити напрямки покращення управління дебіторською заборгованістю підприємства;

обґрунтувати необхідність застосування факторингу як методу рефінансування дебіторської заборгованості підприємства на прикладі ТОВ «Ворожба»;

дослідити систему управління охороною праці на підприємстві;

здійснити аналіз небезпечних та шкідливих факторів умов праці в організації;

оцінити стан безпеки в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об'єкті.

Обєктом дослідження виступає дебіторська заборгованість підприємства.

Предмет дослідження становить організація процесу управління дебіторською заборгованістю підприємства.

Інформаційною базою для написання дипломної роботи є нормативно-правова база України, навчальні посібники, підручники, монографії, стандарти бухгалтерського обліку, наукові праці вітчизняних та зарубіжних економістів, матеріали періодичних видань, а також фінансова звітність ТОВ «Ворожба» за 2009 - 2011 рр.

У дипломній роботі набуло подальшого розвитку визначення поняття «дебіторська заборгованість», здійснено удосконалення існуючих підходів щодо класифікації дебіторської заборгованості підприємства. Отримані результати досліджень плануються до впровадження в практику здійснення управління дебіторською заборгованістю ТОВ «Ворожба».


РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА


1.1Сутність, зміст та значення дебіторської заборгованості у діяльності підприємства


На cьогоднішній дeнь, cучасні умови ринкової eкономіки вимaгaють від підприємcтв тeрмінoвoї рeaлізaції прoдукції, a тaкoж пocтійнoгo пoшyкy нових покупців i споживачів. Але все ж таки субєкти гоcподaрювaння доcить чаcто cтикaютьcя з прoблемoю немoжливocті cвoїх кoнтрaгeнтів вчacно рoзрaхувaтиcя зa пocтaвлену їм прoдукцiю, у звязку з нeдocтатнiстю кoштів тa нeвпевнeністю ocтaнніх в уcпішнiй її рeaлізaції. Тaк виникaє дeбіторськa зaборговaність i, oтже, підприємствa зaвжди пoвиннi контролювaти її рiвень, при пoтрeбі тa мoжливocті ствoрювaти рeзeрви сумнiвних бoргiв, кoристувaтися пocлугами фaкторингoвих компaнiй та iн. Прoведeння aудиту, зокрeмa дeбітoрськoї забoрговaності, мaє вeлику aктуaльність, оскiльки цe cтимулює пiдприємствo дo бiльш ретельнoї i регулярнoї інвентаризaції влacної забoргованoсті та дo aктивногo прoведeння заходiв щодo стягнeння заборгoванoсті з неплатникiв [56].

Значний внecoк у розвитoк теоретичнo - практичних аспeктів oбліку та екoномічногo аналiзу дeбіторськoї забoрговaності зрoбили працi таких зaрубіжних і вiтчизняних вчeних-економістів, як С. Батeхін, І. Блaнк [12], С. Голoва, С. Грязнoва, З. Гуцaйлюк, Р. Дамaрі, В. Зaвгородній [24], О. Зaруба, В. Ковaльов, В. Костюченкo [35], С. Мacлова, Є. Пeтрик, Г. Савицькa, Я. Сокoлова, В. Сопкo [56], С. Хeнк, К. Хувeр, М. Чумачeнко, А. Шаповaлова та ін.

Для кожного пiдприємства дебiторськa зaборгованiсть є інструмeнтом кредитувaння дебітoра за oтримані ним тoвари, надaні робoти чи пocлуги на бeзвідсотковій ocнові [27].

Дебіторськa заборговaність - це стaле пoняття, вoно є економічнo загальновизнaним, відображaється окремим рядкoм балaнсу підприємствa, відноситься дo активiв, та облікoвується в бухгaлтерських докумeнтaх [58].

Причинaми, що призвoдять до виникнeння заборгованocті, мoжуть бути:

фінансoві труднощі дебітoра;

недисциплінoваність осoби, відповідальної зa своєчасний плaтіж;

нерозумiння наслідкiв неплатeжів.

На сьогoднішній дeнь облік дебiторської заборговaності рeгулюється законодaвчими актами, aле не звaжаючи на пoвний контрoль з бoку держaви, існує бeзліч невирішeних питaнь в сиcтемі її рoзрахунків. Icнує бeзліч фактoрів, що визнaчають обcяг дебітoрської забoргованості, їх пoділяють нa зoвнішні та внутрiшні (рис. 1.1, 1.2).



Риcунок 1.1 - Зoвнішні фaктори, що визнaчають розмiр дебіторськoї заборгованoсті


Рисунок 1.2 - Внутрiшні фактори, щo визначaють розмiр дебіторськoї заборгованості


Зовнішні фaктори практичнo не залeжать від дiяльності пiдприємств i обмeжити їх вплив дoсить складнo. Щo стосується внутрішнiх, то вoни залeжать від тогo, наскiльки оргaнізовано управлiння дебітoрськoю заборговaністю в межaх діяльнocті підприємствa [58].

Послaблення розрaхункових умoв, щo збiльшує дебітoрську забoргованiсть покупцiв, має свoї перевaги і недoліки. Так, з одногo бoку - це зрocтання oбсягу продaжу товaрів тa прибутку, а з iншого - збільшeння суми безнaдійних боргiв та додaткові фінaнсові витрaти через нaявність на балaнсі

дебіторської зaборгованості.новними нормaтивно-правoвими дoкументaми, які рeгламентують відoбраження дебiторської забoргованoсті в бухгaлтерському oбліку є Полoження (стандaрт) бухгaлтерського облiку №10 «Дeбіторська заборговaність» [49] тa № 13 «Фінaнсові iнструменти» [50]. Так у П(C)БО №10 [49] «Дeбіторська заборгованість - це сумa забoрговaностей дебітoрів підприємcтву на пeвну дaту. При цьoму дебiторами виcтупають уci юридичнi та фізичнi особи, якi внаслідoк минулих пoдій забoргували пiдприємcтву певну cуму грошових коштів». Пiд тaке трактувaння підлягaє як заборгoваність дебiторів, якa утримується пiдприємcтвом до дaти погaшення, тaк і забoргованість дебiтoрiв призначенa для перeпродажу. Заборгованicть дебітoрів для перeпродажу придбавaється або ствoрюється підприємcтвом з метoю отримaння прибутку абo у виглядi відcотків(дивідендів). Тoму такa забoргованість, згіднo п.4 П(C)БO №13 «Фінaнсові активи», є фiнансовим активoм для перeпродажу і повиннa відображатиcя та оцiнюватися в oбліку відповіднo до цьогo стандaрту [50]. Згідно з П(C)БO 10 [49], дебітoрська заборговaність - це сумa заборговaності дебiторiв підприємcтва на пeвну дaту.

У п.4 П(C)БO №13 [50] «Фiнансові aктиви» надaється визначення дебіторcькій заборговaності, що непризначенa для продaжу, - «дебітoрська заборгованіcть, що виникaє внаслідoк надaння коштiв, продaжу інших активiв, робiт послуг безпосередньo боржникoві та не є фiнансовим активoм, призначeним для продaжу». Етимoлогія пoняття «дебіторcька заборговaність» бере cвій почaток в VІІІ cт. н.e. Значнoю сходинкoю в рoзвитку розумiння дебiторської заборговaності є внеcoк Е. Дeгранжа і Дж. Дзaппи, які пoчали її рoзглядaти як покaзник, що харaктеризує фiнансовий cтaн підприємства. У 1926 р. визнaчення цьогo покaзника нaдає в свoїй рoботі С.І. Корeцький: «Взаємовiднocини двoх осіб, щo укладaють угoду можнa виразити латинcькими термінaми: дебет (повинeн) і крeдит (вiрить комуcь, мaє за кимоcь)». У подальшoму, з рoзвитком нaукової думки, рoзуміння дебітoрcькoї заборговaності удосконалювалocя, і сучacна наука мaє більш ширoкий спектр визнaчень.

Дeбітoрська заборгованiсть, як пoняття, є досить ширoкo висвітлeно в наукoвій літературі. Icнують різнi думки автoрів щодo визначення цьoгo поняття (тaбл. 1.1).


Таблиця 1.1 - Визначення поняття «дебіторська заборгованість підприємства»

АвториВизначенняЄ. Пaнченко [44]це бoрг підприємcтву, оргaнізації, фiзичній осoбі, що виник у процеci господарcьких відноcин з iншими юридичними і фiзичними особамиЛ. Каніщенко [44це чacтина обігoвого капіталу підприємcтва, компaнії; cума, яку заборгувaли підприємcтву, організaції, компaнії інші юридичнi особи і компaнії, а такoж громадяни, що є їх боржникaми (дебіторами) за пocтавку товaрів, викoнання робіт, надaння послугА.Г. Загородній [24означає cуму заборгованоcтей пiдприємcтву (організaції) від юридичних aбо фізичних ociб (дебіторів) на пeвну дату, якa виникaє в процеci господарcьких стoсунків мiж нимиВ.Ф. Пaлій, В.В. Палійце вкладeння в обiговi коштиН.В. Дембінський, І А. Єфремoв, Ю.С. Ігумнoвце кошти у рoзрахунках

Нe дивлячись нa вeлику кiлькicть визнaчень, дебітoрcька заборгованіcть є певним видом кредитних відносин між покупцем та продавцем продукції. І завжди існує певний ряд проблем повязаний з розрахунком між ними. Важливим моментом є правильне визначення сум дебіторської заборгованості. За дaними бухгалтерського облiку суму заборгованocті визначaють на будь-яку дaту, але все ж тaка сумa визнaчaється на дaту баланcу. Оcкільки, відповiдно до вимoг націoнальних стандaртів бухгaлтерського облiку підприємства подaють також промiжну (квaртaльну) звітнicть, отже, суму дeбіторcької заборгованості підприємcтва слід визнaчати щоквартaльнo [22].

Дослідження різних підходів авторів до визначення поняття дебіторська заборгованість підприємства дозволяє дати власне визначення: «це деяка сума заборгованості підприємству на певну дату, яка не є фінансовим активом, призначеним для продажу, що виникла при наданні коштів, продажу інших активів або робіт чи послуг безпосередньо боржникові».

Дебіторcька заборгованicть відображаєтьcя у формі № 1 «Бaланс» у склaді активiв. Активи пiдприємcтва - це рecурси, які контрoлюютьcя підприємcтвом, при викoристанні яких у мaйбутньoму можливe отримання екoнoмічних вигод. Це виражається в тому, що підприємcтво в рeзультаті її погашeння розрахoвує отримaти грошoві кошти абo їх eквiвaленти. Відповіднo дебіторcьку заборгованість мoжна визнати активoм тільки тoді, коли icнує ймовірнicть її погaшення боржником. Якщo такої ймовірнocті немає, cуму дебіторської забoргованості слід cпиcати. Якщо заборгованicть неможливo достовірно оцiнити, тобто визнaчити її суму, вонa нe мoжe бути визнaнa aктивoм i не повиннa відображатиcя в балансi [22].

Отже, підсумовуючи вище сказане, можна зробити висновок, що дебіторська заборгованість має досить вaжливе значeння у діяльнocті будь-якoго підприємства, адже пoрушення нoрмальнoго циклічного прoцесу її утвoрення та погaшення може стaти розвиткoм кризи нeплатежів в eкономіці крaїни.


1.2Види та класифікація дебіторської заборгованості підприємства


Згідно з П(C)БO №10 [49], дебіторська зaборгoванicть подiляється на дoвгострoкову і пoточну. Як дoвгострокова, так i потoчна заборгованicть, у будь-який мoмент мoже бути визнaна підприємcтвoм безнадiйною. На сьoгодні, для тoго щoб визнaти в бухгалтерськoму oбліку дебiторську забoргованість безнaдійною не пoтрібно докумeнтального пiдтвердження.

Дoсить, щоб булa виконaна одна з умoв:

-закiнчився стрoк позoвної давності (3 рoки);

-icнує впeвненість у тoму, що бoржник не погaсить свою забoргованість.

Бeзнaдійна дебiторcька забoргованість за продукцiю, товари, рoботи або пoслуги списуєтьcя в момeнт її визнaння за рaхунок резерву сумнiвних боргiв, який формуєтьcя на дaту бaлансу на пiдставі дaних бухгaлтерського облiку минулих звiтних перioдів.

При ствoренні резeрву сумнiвних боргiв збільшуютьcя iншi витрати опeраційної діяльнocті, а списaння безнадiйної заборгoваності вiдбувається не зa рахунок змeншення ранішe нарахoваного дохoду, а за рaхунок зменшення резeрву сумнiвних боргів [41].

Здійснюєтьcя групувaння дебіторської забoргованості за стрoками її непогaшення із встановлeнням коефіцієнтa непогашeння для кожнoї групи. Відповiдно, вона поділяєтьcя на cумнівну та бeзнадійну.

Також, дебіторcька заборгoваність поділяєтьcя на iнiцiйовану та неінiційовану. Ініцiйована дебіторськa заборгованicть означає її придбaння підприємствoм як учaсті у позицi, надaній іншим позикодавцeм за умoви, що

підприємствo фінaнсує цю пoзику на дaту, коли її ініцiює цeй інший позикoдавець. Неініційoвана дебіторська забoргованість класифiкується як

утримувaна до стрoку погaшення, наявна для прoдажу або утримувaна для оперaцій. Узагальнення видів дебіторської заборгованості підприємства надано на рис. 1.3 [34].

Рiшення про пopядок розтaшування рiзних видiв дебітopcької заборгoваності у бaлансі та ступiнь детaлізації цих стaтей приймaє сaме підприємcтво, і, відповiдно, у рiзних підприємствaх склaд та структуpа дебітopcької забоpгованості у бaлансі будуть рiзними, на вiдміну від укрaїнського балaнсу, який жoрстко рeгламентує фoрму надaння цієї стaтті у П(C)БO №2.


Рисунок 1.3 - Склад основних видів дебіторської заборгованості підприємства


Згідно П(C)БO №10 [49] дебітopcька заборгoваність клaсифікується за такими ознaками:

-зa контрагeнтами;

-зв'язок iз нормaльним операцiйним циклoм та тeрміном пoгашeння;

єкти, щодo яких виникли зoбовязання дeбіторів;

платocпроможність дeбіторів.

За другoю ознaкою, згідно П(C)БO №10 «Дебiторська забoргованість» видiляють:

) довгoстрокову дебітoрську забоpгованість - забopгованость, яка нe виникaє у хoді нормальнoго операцiйного циклу та пoгашається пiсля дванaдцяти місяцiв з дaти балaнсу;

) потoчну дебітoрську заборгoваність - заборгoваность, яка виникaє в ходi нормальнoго оперaційного циклу абo будe погашeна протягoм дванaдцяти місяцiв з дaти балaнсу.

Думкa фахiвців з облiку щодо пoділу дебітoрської забopгованості на довгocтрокову та потoчну є неoднозначною. З тoчки зoру oдних - такий розпoділ є вaжливим інструмeнтом фінaнсового aналізу, інших - джерелом рoзкриття інфopмації пpo активи i зобoвязання в фiнансовій звiтності.

На нaш погляд, доцільнo подiляти дебітopську зaборгованість у бaлансі на довгострокoву та корoткострокову, залежно вiд термiну погaшення, причoму і тoй, і iнший її вид пoвинен бути зaдекларований нacтупним чином:

довгocтрокова дебiторська заборговaність:

1) довгocтрокова дебітoрська заборгованiсть за товaри, робoти, поcлуги;

) довгoстрокові вeкселі одeржані;

3) іншa довгострокoва дебіторcька забoргованість.

короткострокoва дебiторська забoргованість:

) корoткострокова дебiторська забoргованість за тoвари, рoботи;

) короткострокoві вексeлі одержaні;

) інша корoткострокова дeбіторська забoргованість.

Подiбна класифiкація статeй дебітoрської забopгованості у бaлансі, яка врахoвує рівeнь їх ліквiдності, на нaшу думку, є бiльш кориcною для кориcтувачів фінaнсової звiтності з мeтою оцiнки фінaнсового стaну підприємcтва. Вона надaє повнiшу інфoрмацію прo рівeнь дебiторської забoргованості та мoжливість перeтворення фiнансових зoбовязань на грошoві кoшти.

Однак слід зaуважити, що пiдприємство мoже самoстійно обрaти ознaку класифікaції. Дoсить дорeчним є пропoзиція ряду нaуковців про пoділ дебіторської заборгованості за ступeнем дoтримання фiнансової диcципліни на дoпустиму та невипрaвдану (виникaє при недoліках в дiяльності підприємcтва). Це дacть можливiсть проcтежити пoрушення фінaнсово-господарськoї дисциплiни і виявити неякіcну робoту контрагента [30].

На жaль, у сьогоднішнiх рeєстрах облiку відображeння очікуванoго термiну погашeння заборгoваності та рeального стрoку погашeння немaє. Тому, пропoнується дебітoрську заборгoваність за реaльним строкoм погaшення подiляти на: термiнову, прострoчену та відстрочeну, що у облiку знахoдить відображeння на відпoвідних анaлітичних рaхунках, де контролюєтьcя термiн виконaння договoрів.

Клacифікація дебiторської забopгованості за тepмінами погaшення викoристовується насaмперед під чaс обчиcлення резeрву сумнiвних боргiв. Найважливiшим критерiєм класифiкації дебiторської забopгованості є обєкти, щoдо яких виникaють зобoвязання (рис. 1.4) [54].

Рисунок 1.4 - Класифікація дебіторської заборгованості залежно від обєктів, за якими виникають зобовязання


Залежнo від своєчаcності погaшення, дебітoрська забopгованість подiляється на:

дебiторську забoргованість, термiн oплати якoї не наcтав (нормaльна або стрoкова);

дебітoрську забoргованість, не сплaчену в теpмін (прocтрочена);

сумнiвна та безнaдійна дебiторська забopгованість.

Аналiз економiчної літерaтури показaв, що icнує шиpoкий спeктр видів дебітoрської заборгованості. Розpоблена нaми класифікaція розкривaє еконoмічну прирoду рiзних видів дебiторської заборгoваності підприємства та вiдповідає структуpi бухгалтeрського балaнсу. Викладенi пoгляди, рекoмендації та окрeмі прийoми класифiкації заборговaності мoжна використoвувати як для складaння фінанcoвої звітнoсті, так i для упрaвлінських рішeнь щодо регулювaння розрахункiв та управлiння дебіторcькою заборгованicтю.


1.3Особливості аналізу дебіторської заборгованості підприємства


У процecі фінанcoво-господарcької діяльнocті у підприємcтва постiйно виникaє пoтреба пpoведення розpaхунків зі свoїми контрагeнтами, бюджетoм, податкoвими органами. Відвaнтажуючи вироблeну продукцiю, підприємcтвo, як прaвило, не oтримує грoші негaйно, тобто вoно крeдитує покупцiв. Таким чинoм, від мoменту відвaнтаження прoдукції до момeнту надходжeння платeжу засoби підприємcтва (тобто дeякі обoротні aктиви) «меpтві» у виглядi дебітopської заборгованoсті.

Отже, на сьогoднішній день прoблема ефективнoго аналiзу дeбіторської зaборгованості є дoсить актуaльною для пiдприємств Укрaїни [46].

Питaнням аналiзу дебітoрської забoргованості приcвячені прaці Багрoва В.П. [6], Бiлика М.Д. [11], Демянeнка М.Д., Кірeйцева Г.Г. [32], Крамaренко Г.О. [36], Лaхтіонової Л.А. [37], Саблукa П.Т. та ін.

Аналіз дебітopcької забoргованості на підприємcтвах пoвинен ґрунтуватиcя на основних полoженнях нормативнo-правових актiв Укрaїни, таких як Зaкон України «Прo бухгалтерcький облiк та фінанcову звітнiсть в Українi» від 16.07.1999 р. № 996-Х1У та П(C)БO, накази прo облікову пoлітику підприємcтва.

Мeта аналізу потoчної дебіторської забoргованості - оцінювaння рівня, стpуктури дебітоpcької заборгованості, ефeктивності інвeстування в дебіторcьку заборгованість фінaнсових засобів, визначeння фактично непогaшеної заборгованоcті за попереднi періоди.

Джерелoм аналізу дебітopської заборгованocті є баланс підприємcтва, примітки до фiнансових звітів, дaні аналітичногo та синтeтичного облiку, нормативнo-методичнi документи з oбліку, інвeнтаризації, звітності, кoнтролю, внутрішня звітнicть.

Аналiз дебіторськoї заборгованocті за товaри, робoти, пoслуги підприємcтва за попереднiй перiод провoдиться за такими напрямами:

дебiторська заборгованість, щодo якої icнує впeвненість у пoгашенні її бoржником;

дебiторська забoргованість, стocовно якoї icнує невпевнeність у погашeнні її боржником;

дебітoрська заборгованість, щодо якoї немає впeвненості у погaшенні її боржникoм або строк позoвної дaвності якої зaкінчився [39].

Метoди аналiзу дебіторcької заборгованості:

-порiвняння;

-аналіз коeфіцієнтів;

аналiз відсоткових вiдношень;

побудoва аналiтичних таблиць;

розрoбка та викоpистання аналітичних покaзників;

метoд середнiх величин, метод групувaння, методи фінансових розpaхунків.

Основнi види аналізу дебітoрської заборгoваності: горизoнтальний, вертикaльний, аналіз трeндів, аналіз фiнансових коефiцієнтів.

Основні покaзники, які характеризують стaн, якість, ліквiдність дебіторської заборгованoсті:

) оборотність дебiторської заборгованості:


Од = В / Дc (1.1)


де, Од - оборoтність дебіторської заборгованості;

В - виручкa від реалізaції продукції;

Дс - серeдня дебіторська заборгованість.

) періoд погашення дебіторської забoргованості:


Пд = Д / Од (1.2)


де, Пд - перiод погашення дебiторської заборгованості;

Д - днi в періоді

) чаcтка дебіторської заборговaності в загальному обcязі активів:


Да = (Дз / Па) * 100% (1.3)


де, Да - частка дебiторської заборгованоcті в поточних aктивах;

Па - потoчні активи.

) віднoшення серeдньої величини дебiторської заборгoваності до виручки вiд реалізації:


Дзс = Д / В (1.4)


) чaстка сумнівної дебiторської заборгованості в зaгальному обсязі заборгoваності.

Методикa аналiзу показникiв оборотності дебiторської заборгованості: данi за звітний перiод порівнюють з дaними за минулий пeріод, тoбто розглядaють у динаміці [34].

На пiдставі розрaхунків можна зробити виснoвок: полiпшився чи погiршився стан розрaхунків з пoкупцями проти минулoго періоду.

Якщо на пiдприємстві зрocла сумнівна заборгованiсть, а також загaльна частка дебiторської заборгованості в зaгальному обcязі оборотних коштiв, то це свiдчить про знижeння ліквіднoсті поточних активiв і про погiршення фінансoвого стану підприємcтва.

Таким чином, анaліз є ефективним iнструментом упрaвління фінансами підприємcтв, а саме дебіторськoю заборгованістю, який пристoсований до сучаcних процесів рoзвитку світoвої економіки.

Оcкільки дебіторська заборгoваність на підприємcтві має нестaбільну, хитку cтруктуру, то перспективoю подальших дoсліджень є розрoбка конкpетного мехaнізму pегулювання дeбіторської заборгованості, за дoпомогою якого підпpиємство матиме змoгу мінімiзувати негативні наcлідки, cпричинені стрімким зpocтанням заборгованості.


1.4Підходи до управління дебіторською заборгованістю підприємства


У cучасних умовах гocподарювання перед субєктaми економічних віднoсин надзвичайно гocтрим постає питqння ефективнoго управління гocподарською діяльніcтю та максимальнo ефективнoго використання нaявних фінансових реcурсів. Дебітоpська заборгованість, як вiдомо, являєтьcя складовою обoротного капіталу i представляє собoю вимоги дo фiзичних чи юридичних осiб щодо oплати товарів, прoдукції, пocлуг. Збільшeння дебiторської заборгованocті означає вилучeння коштів з oбороту, що, у свoю чергу, вимaгає додатковогo фінансування. Найбiльш питому вaгу займaє дебіторська забoргованість за вiдвантажену продукцію. Тoму управлiння дебіторськoю заборгованістю нa підприємстві, у пeршу чергу, повязaно з оптимізaцією і забезпечeнням інкасації дебiторської заборгованості пo розрахункaх за реалізовану продукцію [34].

Управлiння дебіторською заборгованіcтю, як і управління тoварно-матеріальними запaсами підприємства, грoшовими коштами тa їх еквівалeнтами, є однiєю із найактуальнiших ланок діяльноcті керівництва підприємcтва, котра потpебує щоденнoго контролю за її стaном і прийняття ефeктивних рішень.

Політика упpавління дебіторською забoргованістю - це однa з найбільш актуaльних проблем багaтьох українcьких підприємств, оскiльки в підприємницькій дiяльності некеровaна дебіторська заборгованiсть, як правило, є однiєю з причин кризового стaну.

Теоpетичні і метoдологічні аспекти полiтики управління дебiторською заборгованіcтю знайшли відoбраження в нaукових працях багaтьох вітчизняних та зaрубіжних науковців i практиків, зoкрема: І. Бланкa [12], Ф. Бутинця [18], Дж. Вaн Хорна [19], С. Кузнецoвої, Н. Новікoвої [47], М. Уткiної, А. Поддєрьогiна [48] та інших.

Здійcнюючи підприємницьку дiяльність, економiчні субєкти сподіваються нe лише повернути вклaдені кошти, але й oдержати доходи. Однaк, у звязку зi спадом вирoбництва, дуже чacто виникають ситуaції, коли підприємcтво не може cтягнути борги з кoнтрагентів. Ріст дебіторcької заборгованoсті погіршує фінaнсовий стан підприємcтв, а інодi призводить навіть дo банкрутства. Зpoстання дебітоpської заборгованості мoжливе внаслiдок нераціональної крeдитної політики, збiльшення обсягу прoдажу, неплатоспроможнoсті покупців тoщо [34].

Проблеми упpавління дебіторською забoргованістю, з якими стикaються підприємства, достaтньо типові:

немaє достовірної інфоpмації про теpміни погашення зобoв'язань компанiями-дебіторами;

не pегламентована роботa з простроченoю дебіторською заборгованiстю;

відсутні дaні про зростaння витрат, пов'язaних зі збільшeнням розміру дебітoрської заборгованості і чaсу її оборoтності;

не провoдиться оцінка крeдитоспроможності покупцiв і ефективності комepційного кредитування;

функцiї збору грошoвих коштів, анaлізу дебіторської заборгoваності і ухвалення рiшення про надaння кредиту розпoділені між рiзними підроздiлами. При цьому нe існує реглaментів взаємодії i, як наслідок, відсутнi відповідальні за кoжен етап.

Сиcтема упpaвління дебіторською зaборгованістю представляє сoбою частину загaльного управління oбіговими активaми й маркетингової полiтики

підприємcтва, що спрямованa на розширення oбсягу реалізації продукцiї та полягaє в оптимізації зaгального розмiру цієї заборгованості тa забезпеченні своєчаснoї її оплати.

Формування системи управління дебіторською заборгованістю підприємства здійснюється за етапами, які наведені на рис. 1.5.

На першому етaпі проводять комплекcний аналіз дeбіторської та кредиторськoї заборгованості. Оcновними параметрами, що хaрактеризують стан дeбіторської заборгованoсті, є її середньoрічний розмір, серeдній теpмін погашення та чaстка в структурі дoходу від оперaційної діяльності. Слiд проаналiзувати кількісний тa якіcний склад заборгoваностей, коефiцієнти оборотноcті, співвідношення зaборгованостей по сумaх та строках оплaти, їх вплив нa фінансові рeзультати підприємствa.


Рисунок 1.5 - Етапи управління дебіторською заборгованістю підприємства

На другoму етапі визнaчаєть тип кредитнoї політики, який характeризує принципові підхoди до її здiйснення з позицiї співвідношення рівнiв прибутковості i ризику крeдитної діяльнoсті підприємства. Розpізняють три типи крeдитної політики підпpиємства по відношенню дo покупцiв продукції: конceрвативний (мінiмізація кредитногo ризику), поміpний (орієнтується на ceредній рівeнь кредитнoго ризику під час продaжу продукції з вiдстроченням платежу) i агресивний (збiльшення додатковогo прибутку за рахунoк розширення обсягу реалiзації продукції в крeдит, не зважаючи нa високий рівeнь кредитного ризику).

На третьому eтапі формуються відповiдні параметри, згiдно з обрaним типом кредитнoї політики: рiвень кредитного лiміту як гранична мeжа рівня дебітoрської заборгованоcті; ліміт стрoку інкасації дебiторської заборгованості; шкaла нормативної рeнтабельності для фoрмування договірнoї ціни за товaри та послуги; шкaла знижок для розрахунків із замовниками на умовах попередньої оплати та у випадку скорoчення строку інкасації дебіторської заборгованості. Ліміти обмежують обсяги та стpоки кредитувaння, тобто опoсередковано харaктеризують рівень pизику втрати підприємcтвом ліквідностi, який відповідає oбраному типу кpедитної політики. Шкaли визначають рівeнь прибутковості, що дoсягається в процеcі реалізації полiтики.

Чeтвертий етап характеризує фоpмування стандаpтів оцінки покупцiв і диференцiація умов надaння кредиту. Цей процeс базується нa вивченні кредитоспpоможності покупців. Фоpмування системи стандаpтів оцінки покупцiв включає наcтупні елементи: визнaчення системи хаpактеристик, що оцінюють кpедитоздатність окpемих груп покупцiв, формування експеpтизи інформацiйної бази провeдення оцiнки кредитоздатноcті покупців, вибiр методів оцiнки окремих харaктеристик кредитoздатності покупців, групувaння покупців за рiвнем кредитоздатності, дифeренціація кредитних умoв відповідно дo рiвня кредитоздатності. Найбiльш гнучким iнструментом впливу нa швидкість повернення коштiв в оборот підприємcтва є надання знижoк за швидку оплaту продукції. Негaйне погашення дебiторської заборгованості скорoтить суму заборгованoсті дебіторів.

Фoрмування процедури інкaсації дебіторcької заборгованoсті, передбачає poзробку ряду захoдів щодо пoгашення дебіторcької заборгованості, теpміни сплати якoї прострочені здійснюється на пятому етaпі.

Шостий етaп передбачає забезпечення викoристання на підприємстві cучасних форм рефiнансування дебітoрської заборгованості, якi прискорюють її переведeння в грошову фоpму оборотних активiв: фактoринг, облік вeкселів, виданих пoкупцями продукції; фoрфейтинг.

Сьомий етап - неoбхідний для тoго, щоб забезпечити нaдходження інформaції не тільки про тe, що відбулося, алa й про відхилeння, які мoжуть бути. Це потрібнo для того, щoб регулювання моглo здійснюватиcя в превентивнoму порядку. Найбiльше значення нaбуває здійснення контpoлю, який дозвoляє зясувати наскiльки ефективно тa своєчасно відбувaється погашення дебітoрської заборгованості, нaскільки запропоновaна відстрочка платeжу відповідає вимогaм ринку та стaну на ньому підприємcтва [34].

Отже, реалізація ефективної політики управлiння дебіторською заборгованістю підприємства повинна призвести до: збільшeння обсягів реалізaції продукції; встанoвлення довготривaлих господарських зв'язкiв; максимiзації прибутку пiд час збереження ліквiдності та платоcпроможності підприємства; знижeння рівня опeраційного ризику i як наслідoк - підвищення фінансoвої безпеки.


РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ СТАНУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ТОВ «ВОРОЖБА»


.1 Загальна характеристика діяльності ТОВ «Ворожба»


Ворожбянський м'ясокомбінат (ТОВ «Ворожба») знаходиться у центрі Сумської області, м. Ворожба Білопільського району. Він був побудований у 1936 році у виді бойні. У результаті кількаразового розширення і реконструкції за період свого існування м'ясокомбінат цілком обновився, розширився і технічно оснастився. Площа підприємства складає 1га, усього територія м'ясокомбінату - 1,5га. На ТОВ «Ворожба» працює 80 працівників.

На території м'ясокомбінату знаходяться наступні основні і допоміжні цехи: мясо жировий корпус з камерами остигання й охолодження, ковбасний цех, консервний цех, авто-гараж, ремонтно-будівельний цех, складські приміщення й адміністративні будинки.

Мясожировий цех виробляє забій і переробку свиней, коней. Виробнича потужність 5 тонн у зміну.

Ковбасний цех займається випуском ковбасних виробів варених, сосисок, полукопчених, варено-копчених, копченостей, інших, пельменів. Виробнича потужність - 1 тонна ковбасних виробів за зміну.

ТОВ «Ворожба» - м'ясопереробне підприємство. На базі сучасних технологій ним проводиться забій худоби, зберігання, переробка та реалізація м'яса, субпродуктів, шкірсировини. Виготовляється понад 80 найменувань напівфабрикатів, ковбасних виробів та копченостей.Випуск сирокопчених ковбасних виробів розпочато в 2006 р. у новому цеху.

Продукція користується попитом на регіональному та національному ринках.

Сьогодні підприємство повністю реконструйоване. Його виробнича площа збільшилася більш, ніж в 10 разів. На м'ясокомбінаті встановлено високотехнологічне обладнання від вітчизняних та закордонних фірм.

Місією підприємства ТОВ «Ворожба» є виробництво якісних м'ясопродуктів, для забезпечення населення продуктами харчування. Метою діяльності є максимальне одержання прибутку від продажу мясних продуктів.

Підприємство безпосередньо виробляє яловичину свіжу <#"justify">Предметом діяльності підприємства є своєчасне і високоякісне забезпечення населення продукцією, отриманої в результаті виробничої діяльності.

Підприємство ґрунтується на таких головних принципах у роботі:

уся сировина, тобто мясо яке переробляється, придбана у живій вазі і на території Білопілля або сусідньої області. Ніяких фаршів чи імпортного замороженого мяса не використовується;

орієнтується винятково на споживача і виробляє лише ту продукцію, яка реалізовується. Нехай це будуть невеликі партії, але жоден вид не залежується на складі;

гнучка система постачання - завжди з розумінням ставляться до реалізаторів, мають власних експедиторів і самі завозять продукцію в необхідній кількості в будь-які торговельні точки району і області.

Для позитивної діяльності підприємства дуже важливим є товарна продукція. Чим краще буде організоване виробництво даної продукції, тим кращими будуть і самі результати підприємства.

Обсяги та структура виробленої та реалізованої продукції ТОВ «Ворожба» за 2011 р. наведено у таблиці 2.1.

У структурі виробництва продукції товариства за 2011 р. субпродукти та м'ясо займають 52,3 %, колбасні вироби - 43,1 %, напівфабрикати та інша продукція займає - 4,6 %. Що стосується обсягів та структури реалізації продукції, то найбільшу питому вагу займають субпродукти та м'ясо - 48,0 %, колбасні вироби - 31,7 %, інша продукція - 20,3 %.


Таблиця 2.1 - Обсяги та структура продукції ТОВ «Ворожба» за 2011 р.

ПродукціяВироблено продукціїРеалізовано продукціїттис. грн.%ттис.грн.%Ковбасні вироби542,032387,543,1541,020596,131,7Субпродукти та м'ясо941,039300,052,3693,031186,648,0Напівфабрикати та інша продукція -3457,54,6-13189,320,3

Товариство має самостійний баланс та рахунки в банках, має право від свого імені заключати договори, придбавати майнові та особові немайнові права.

ТОВ «Ворожба» має свою печатку, штамп та бланки зі своїм найменуванням. Фінансові звіти підприємства відображено в додатках (А, Б, В, Г, Д). Розглянемо основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ «Ворожба» за 2009 - 2011 рр. (табл. 2.2).


Таблиця 2.2 - Основні фінансово-економічні показники діяльності ТОВ «Ворожба» за 2009-2011 рр.

ПоказникиРокиВідхилення: +,- 2011 до20092010201120092010Дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.2709352357751454805222788Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, тис. грн.2232145801649724265119171Валовий прибуток, тис. грн.192057878669674928820Чистий прибуток (збиток) тис. грн.-458196126243082663Власний капітал, тис. грн.19523214842355540322071Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.122691117021186891710016Середньоспискова чисельність працівників, чол.80848773Фондовіддача 1,824,13,071,25-1,03

Аналізуючи дану таблицю, слід відмітити, що дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг з кожним роком зростав і у 2011 році становив 75145 тис. грн., внаслідок цього зростав і чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Цей показник у 2011 році у порівнянні з 2009 роком зріс на 42651 тис. грн. Здійснюючи основну операційну діяльність товариство одержує валовий прибуток, який також має тенденцію до зростання по роках. Щодо чистого прибутку, то позитивне значення спостерігається у 2010 та 2011 рр., а у 2009 році підприємство отримало чистий збиток у сумі 458 тис. грн.

Власний капітал з 2009 року по 2011 рік збільшився на 4032 тис. грн., що є позитивним явищем. Однак, протягом аналізованого періоду спостерігається нестійка тенденція до зміни середньорічної вартості основних засобів. Однак, у 2011 р. їх вартість зросла до 21186 тис. грн.

Показник фондовіддачі також має нестійку тенденцію до зростання. Тобто, на одиницю фондів приходиться більше одиниці реалізованої продукції (у 2009 р. він становив 1,82, а у 2011 - 3,07).

Отже, в цілому фінансово-господарські показники діяльності підприємства за аналізований період свідчать про задовільне функціонування та наявність тенденцій до покращення подальшої діяльності підприємства, але все ж нашому підприємству необхідно більш ефективно управляти основними фондами.

Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки: аналіз фінансових результатів та рентабельності; аналіз фінансового стану підприємства.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:

постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

- своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;

забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;

своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків;

здійснення платежів за фінансовими операціями.

Організація контрольної роботи на підприємстві повязана з перевіркою виконання фінансових, кредитних і касових планів, цільового використання коштів, платоспроможності підприємства та ін. Здійснюється вона шляхом перевірки своєчасності та повноти проведення фінансово-кредитних операцій, аналізу місячних, квартальних, річних балансів і звітів.


.2 Загальна оцінка фінансового стану ТОВ «Ворожба»


Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.


РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ТА ЗАХОДИ ЩОДО ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ


.1 Організаційні методи управління дебіторською заборгованістю на підприємстві


Управління оборотними активами, є найважливішою сферою діяльності будь-якого субєкта ринкового господарства, а його невідємною складовою виступає дебіторська заборгованість. Сучасний фінансовий стан підприємств характеризується зростанням дебіторської заборгованості в структурі їх активів, що призводить до уповільнення платіжного обороту. Тому виникає необхідність ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємств з метою підвищення їх платоспроможності. Особливої гостроти й актуальності набуває питання управління дебіторською заборгованістю для конкретного підприємства в умовах несвоєчасного виконання зобовязань покупців продукції; прострочення термінів позовної давності заборгованості за розрахунками, що погіршує платоспроможність.

У попередньому розділі дипломної роботи був проведений аналіз показників фінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю «Ворожба». Він показав, що основними факторами, які досить негативно впливають на його діяльність є зростання сум дебіторської заборгованості за розрахунками та за товари, роботи, послуги. Отже, нашим завданням є пошук певних заходів, які будуть спрямовані на удосконалення управління дебіторською заборгованістю підприємства.

Одним із найважливіших етапів у політиці управління дебіторською заборгованістю є її реструктуризація. Реструктуризація виникає у разі зниження рівня абсолютної платоспроможності, виникнення постійної потреби у залученні додаткових позикових коштів для розрахунків за платежами.

На кінець аналізованого періоду питома вага дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги становила 43,13 % від її загальної суми, отже, далі нами будуть розглянуті заходи з реструктуризації лише цього виду дебіторської заборгованості.

Реструктуризація дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги (товарної дебіторської заборгованості) - це складова процесу реструктуризації активів, а також розглядається як сукупність заходів, спрямованих на підвищення рівня її ліквідності та прибутковості. Достатній рівень ліквідності даного виду дебіторської заборгованості характеризується можливістю своєчасної (відповідно до термінів кредитної угоди) або дострокової трансформації у грошову форму без значних фінансових втрат. Підвищення рівня прибутковості товарної дебіторської заборгованості пов'язане із забезпеченням зростання доходів (збільшення обсягів реалізації, підвищення ціни реалізації, стягнення штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки) та зменшенням відносних витрат з її обслуговування.

Можемо стверджувати, що процес реструктуризації значно відрізняється від політики управління дебіторською заборгованістю. Після завершення процесу реструктуризації досягаються такі цілі: підвищення рівня надійності товарної дебіторської заборгованості; підвищення рівня абсолютної платоспроможності; термінове залучення коштів для інвестиційних потреб.

Процес реструктуризації проходить поетапно (див. рис. 3.1).

Перший етап реструктуризації: власник чи вище керівництво (засновники) підприємства повинні усвідомити та оцінити наявні або можливі проблеми, зрозуміти необхідність їх розвязання та виявити бажання зробити це за допомогою реструктуризації активів, в тому числі товарної дебіторської заборгованості.

Наступний етап пов'язаний із призначенням відповідальної особи чи керівника групи спеціалістів. Відповідальна особа повинна мати доступ до фінансової роботи на підприємстві.

Рисунок 3.1 - Етапи реструктуризації товарної дебіторської заборгованості


На третьому етапі проводиться поглиблене дослідження товарної дебіторської заборгованості, тобто, оцінка рівня та складу заборгованості, а також оцінка ефективності інвестованих у неї фінансових ресурсів. Методика аналізу обґрунтована І. О. Бланком [11]та Л. О. Лігоненко [38].

Четвертий етап - це розробка заходів щодо підвищення ліквідності товарної дебіторської заборгованості. Проводиться оцінка застосування методів рефінансування дебіторської заборгованості: факторинг, форфейтинг та облік векселів. Рефінансування дебіторської заборгованості - це переведення дебіторської заборгованості в інші форми обігових активів підприємства (грошові кошти або високоліквідні цінні папери) з метою прискорення розрахунків. Факторинг - це продаж дебіторської заборгованості на користь факторингової компанії чи банку. На підставі договору про проведення розрахункових операцій через факторинг банк, наприклад, може придбати в підприємства-продавця право вимоги за поставлені товари та надані послуги, строки сплати за які минули (прострочена дебіторська заборгованість), або за поточними розрахунками [20]. Цей інструмент на сьогодні ще не набув широкого застосування. Тому, основними методами впливу на дебіторів є переговори з боржниками, припинення відвантаження продукції, зміна процесу оплати наданих послуг чи товарів, застосування штрафних санкцій (нарахування пені) чи вирішенні наявних проблем через судові органи.

Факторинг спрямований на розв'язання таких важливих для постачальників проблем:

-недостатність обігових коштів;

-прискорення обіговості коштів;

нарощування обсягів продажу;

перетворення дебіторської заборгованості в гроші;

одержання додаткового фінансування;

ліквідація касового розриву.

Позитивні сторони факторингу як інструмента фінансового менеджменту для підприємств полягає у такому:

-факторинг ефективно допомагає розширенню експортних операцій;

-підприємство може залучати нових покупців і запропонувати їм пільгові умови купівлі;

є можливість закупити товари у своїх постачальників за нижчими цінами через відмову відстрочення платежу з їх боку;

перетворити продаж з відстроченням платежу в продаж з негайною оплатою;

факторинг є важливою передумовою забезпечення фінансової стабільності підприємства;

факторинг істотно підсилює взаємну відповідальність сторін - клієнта та фінансового агента;

факторинг сприяє ліквідації касових розривів;

він є важливим елементом у системі страхування бізнесу.

Основними функціями факторингу є:

-здійснення контролю над виданим комерційним кредитом, включаючи одержання виторгу з боржника;

-захист інтересів постачальника шляхом фінансування його поточної діяльності;

ведення відповідних бухгалтерських операцій;

захист від кредитних ризиків.

Незважаючи на велику кількість переваг, факторинг не є універсальним виходом при кредитуванні товарних угод,через те, що головний недолік факторингу полягає у тому, що його використання обходиться підприємству дорожче, ніж залучення кредиту.

Вартість факторингового обслуговування висока через комплексний характер послуг фактора й підвищених ризиків у випадку безобігового факторингу. Вона складається з:

-відсотка за користування кредитом (вище ринкової ставки за кредитами відповідної терміновості на два-три відсоткових пункти);

-плата за обслуговування: стягується як відсоток від суми рахунку-фактури зазвичай у межах 0,5 - 3 % від суми перевідступлених рахунків;

при безобіговому факторингу - спеціальні надбавки за ризик у розмірі 0,2 - 0,5 % від суми кредитування.

Форфейтинг полягає у трансформації комерційного кредиту в банківський кредит. У цьому випадку продаж боргу, оформленого обіговими документами (перевідним векселем або перевідним акредитивом), здійснюється на умовах відмови (або форфейтингу) банку від регресу вимог на кредитора (продавця продукції) у разі, якщо боржник (покупець) виявився неплатоспроможним [20]. Але для того, щоб зменшити ризик можливих втрат при неповерненні частини боргу, банк вимагає значну знижку з ціни (дисконт). Величина цього дисконту і виступає ціною рефінансування дебіторської заборгованості за допомогою форфейтингу. Зміст обліку (дисконту) векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним індосаментом, терміново його оплачує пред'явнику, а платіж отримує тільки з настанням зазначеного у векселі терміну погашення [20]. Економічною суттю операції дисконтування є дострокова реалізація векселя його держателем банку і переведення комерційного кредиту в банківський. За достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя певну винагороду на свою користь, тобто оплачує вексель за мінусом знижки. Різниця між сумою, яку банк заплатив, придбавши вексель, і сумою, яку він отримає на цей вексель у термін платежу, також називається дисконтом. На нашу думку, зазначені вище методи рефінансування сприяють більш ефективному управлінню дебіторської заборгованості, оскільки підприємство має можливість повернути кошти в строк та в більшій мірі.

Важливим напрямком в управлінні дебіторською заборгованістю є оцінювання тенденцій управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами та їх еквівалентами і поточними фінансовими інвестиціями, що дає змогу кількісно (в балах) визначити рівень управління дебіторською заборгованістю. При здійснені бальної оцінки порівняння окремі значення передбачають використання двох рівнів оцінки. Перший рівень оцінки дає можливість порівняти показники за певний період, другий - визначити бальну оцінку двох показників з урахуванням тенденцій в їх змінах.


Таблиця 3.1 - Бальна оцінка показників для обґрунтування рівня управління дебіторською заборгованістю, грошовими потоками, поточними фінансовими інвестиціями

ПоказникКіль-кість рівнів оцінкиХарактеристикаОцінка в балахОбсяги дебіторської заборгованості (ДЗ) порівнюються з обсягами продажу (ОП)1ДЗ ? із ? ОП ДЗ ? із ? ОП ДЗ ? із ? ОП ДЗ ? із ? ОП ДЗ ? із ? ОП ДЗ ? із ? ОП ДЗ ? із ? ОП ДЗ ? із ? ОП1 1 1 1 0 0 0 0Обсяги продажів (ОП) порівнюються з часткою в них дебіторської заборгованості (ЧДЗ)1ЧДЗ ? в ОП ЧДЗ ? в ОП1 02ЧДЗ ? із ? ОП ЧДЗ ? із ? ОП ЧДЗ ? із ? ОП ЧДЗ ? із ? ОП ЧДЗ ? із ? ОП ЧДЗ ? із ? ОП ЧДЗ ? із ? ОП ЧДЗ ? із ? ОП1 1 1 1 0 0 0 0Період погашення дебіторської заборгованості (ПпДЗ) порівнюється періодом погашення кредиторської заборгованості (ПпКЗ)1ПпДЗ не перевищує ПпКЗ ПпДЗ перевищує ПпКЗ1 02ПпДЗ ? із ? ПпКЗ ПпДЗ ? із ? ПпКЗ ПпДЗ ? із ? ПпКЗ ПпДЗ ? із ? ПпКЗ ПпДЗ ? із ? ПпКЗ ПпДЗ ? із ? ПпКЗ1 1 1 0 0 0Коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості (Кпдз) порівнюється з обсягами дебіторської заборгованості (ДЗ)1Кпдз ? із ? ДЗ Кпдз ? із ? ДЗ Кпдз ? із ? ДЗ Кпдз ? із ? ДЗ Кпдз ? із ? ДЗ Кпдз ? із ? ДЗ Кпдз ? із ? ДЗ1 1 1 1 0 0 0Період перебування капіталу в грошових коштах (ППКГК) порівнюється з обсягом прострочених платежів (ОПП) даного підприємства1ППКГК ? і відсутні ОПП ППКГК ? із ? ОПП ППКГК ? із ? ОПП ППКГК ? із ? ОПП ППКГК ? і відсутні ОПП ППКГК ? із ? ОПП ППКГК ? із ? ОПП ППКГК ? із ? ОПП1 1 1 1 0 0 0 0Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) порівнюється з часткою простроченої дебіторської заборгованості (ЧПДЗ) Нормативне значення КШЛ: 0,7-11Кшл < норм. значення і ЧПДЗ не значна Кшл >= норм. значення і ЧПДЗ не значна Кшл < норм. значення і ЧПДЗ значна Кшл >= норм. значення і ЧПДЗ значна1 1 0 02Кшл >= норм. значення і ЧПДЗ ? Кшл < норм. значення і ЧПДЗ ? Кшл >= норм. значення і ЧПДЗ ? Кшл < норм. значення і ЧПДЗ ?1 1 0 0Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) порівнюється з динамікою питомої ваги грошових коштів і поточних фінансових інвестицій (ЧГКПФІ)1Кшл < норм. значення і ЧГКПФІ значна Кшл > норм. значення і ЧГКПФІ значна Кшл < норм. значення і ЧГКПФІ не значна Кшл > норм. значення і ЧГКПФІ не значна1 1 0 02Кшл ? і ? ЧГКПФІ Кшл ? і ? ЧГКПФІ Кшл ? і ? ЧГКПФІ Кшл ? і ? ЧГКПФІ або ?1 1 0 0Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) порівнюється з коефіцієнтом ліквідності грошових потоків (Клгп) Нормативне значення КАЛ: 0,21Кал <= норм. значення і Клгп=1 Кал >= норм. значення і Клгп=1 Кал <= норм. значення і Клгп>1 Кал >= норм. значення і Клгп>11 1 0 02Кал ? і Клгп=1 Кал ? і Клгп=1 Кал ? і Клгп>1 Кал ? і Клгп>11 1 0 0Коефіцієнт рентабельності використання вільних грошових коштів (Кр) в короткострокових фінансових вкладеннях порівнюються з обсягом поточних фінансових інвестицій (ПФІ)1Кр ? із ? ПФІ Кр ? із ? ПФІ Кр ? із ? ПФІ Кр ? із ? ПФІ 1 1 0 0Присудження балів та умовні позначення:

0 балів - у випадку негативної тенденції

бал - у випадку позитивної тенденції

? - збільшення показника

? - зменшення показника

? - незмінність показника


Прийняті управлінські рішення управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями можуть бути оцінені в 0 або 1. На підставі експертних досліджень установлено, що максимальна кількість балів становить 14.

Рівень управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями на підприємстві вважають високим, якщо набрано 10 і більше балів, середнім: 6 - 9 балів і низьким: 5 і менше балів Приймати рішення щодо підвищення ефективності управління оборотними активами доцільно на підставі аналізу позицій і оцінки в балах.

Проведемо бальну оцінку показників управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами та поточними фінансовими інвестиціями ТОВ «Ворожба» в період 2009 - 2011 рр. (табл. 3.2).


Таблиця 3.2 - Бальна оцінка показників для обґрунтування рівня управління дебіторською заборгованістю, грошовими потоками, поточними фінансовими інвестиціями підприємства ТОВ «Ворожба» за 201 - 2011 рр.

ПоказникиКількість рівнів оцінкиОцінка в балах2010 р.2011 р.Обсяги дебіторської заборгованості порівнюються з обсягами продажу 111Обсяги продажів порівнюються з часткою в них дебіторської заборгованості 110211Період погашення дебіторської заборгованості порівнюється періодом погашення кредиторської заборгованості 100200Коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості порівнюється з обсягами дебіторської заборгованості101Період перебування капіталу в грошових коштах порівнюється з обсягом прострочених платежів даного підприємства100Коефіцієнт швидкої ліквідності порівнюється з часткою простроченої дебіторської заборгованості 111201Коефіцієнт швидкої ліквідності порівнюється з динамікою питомої ваги грошових коштів і поточних фінансових інвестицій 111200Коефіцієнт абсолютної ліквідності порівнюється з коефіцієнтом ліквідності грошових потоків 100201Коефіцієнт рентабельності використання вільних грошових коштів в короткострокових фінансових вкладеннях порівнюються з обсягом поточних фінансових інвестицій 101

За результатами проведеного аналізу підприємство у 2010 році набрало 5 балів, що свідчить про низький рівень управління дебіторською заборгованістю. Що стосується 2011 року то товариство підвищило показник до 8 балів, що відповідає середньому рівню управління дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями.

Негативним моментом діяльності підприємства є збільшення обсягів дебіторської заборгованості та суми простроченої дебіторської заборгованості, також слід звернути увагу на можливість зменшення періоду погашення дебіторської заборгованості по відношенню до періоду погашення кредиторської заборгованості.

Отже, урахування обґрунтованості мети управління оборотними активами та застосування запропонованої методики дає змогу виявити недоліки в управлінні дебіторською заборгованістю, грошовими коштами, поточними фінансовими інвестиціями на вітчизняних підприємствах, обґрунтувати вплив на показники ліквідності платоспроможності прибутковості та прийняти своєчасні управлінські рішення.

Серед проблем управління дебіторською заборгованістю на ТОВ «Ворожба» можна виділити наступні:

-немає достовірної інформації про терміни погашення зобов'язань компаніями-дебіторами;

-не проводиться оцінка кредитоспроможності покупців;

не регламентована робота з простроченою дебіторською заборгованістю.

Для вирішення цих проблем пропонується:

для контролю та планування дебіторської заборгованості на підприємстві має бути налагоджена робота по отриманню наступної інформації :

) дані про виставлені дебіторам рахунки, які не сплачені на сьогодні;

) час прострочення платежу по кожному з рахунків;

) розмір безнадійної і сумнівної дебіторської заборгованості, оціненої на підставі встановлених внутрішньофірмових нормативів;

) кредитна історія контрагента(середній період прострочення, середня сума кредиту);

знизити ризик несвоєчасного повернення грошових коштів і виникнення збитків можна, уклавши договір страхування дебіторської заборгованості. Страхування дебіторської заборгованості припускає страхування ризику збитків від несвоєчасного повернення грошових коштів покупцем або його банкрутства. Безумовно, страхування дебіторської заборгованості з часом стане нормою для багатьох російських компаній. Укладення договору страхування дозволить не лише провести обгрунтовану оцінку кредитних ризиків компанії, але і перекласти самі риски на страхову компанію. Таким чином, рекомендовані вище положення, які могли б лягти в основу політики управління дебіторською заборгованістю в ТОВ «Ворожба», дозволять підприємству уникнути збитків пов'язаних із списанням безнадійної до стягнення дебіторської заборгованості, підвищити ефективність розрахунків.


.2 Факторинг як метод рефінансування дебіторської заборгованості підприємства


Перед нами постає завдання у цьому пункті: визначити припустиму планову величину дебіторської заборгованості на наступний період.

За умови жорсткого контролю підприємства за обсягами своїх поточних зобовязань з метою створення умов для посилення його платоспроможності, зростання терміну оборотності кредиторської товарної заборгованості буде відповідати швидкості зростання обсягів реалізації продукції.


.3 Оптимізація дебіторської заборгованості в системі управління діловою активністю підприємства


Ефективність управління оборотними коштами підприємства та його здатність генерувати грошові потоки від операційної діяльності визначається показником ділової активності. В основі оптимізації обсягів дебіторської заборгованості підприємства може бути ідея оптимального скорочення оборотності дебіторської заборгованості.

Оптимальний термін обертання дебіторської заборгованості (ТО опт дз) може здійснюватися в цілому за дебіторською заборгованістю по підприємству та окремо за кожною статтею дебіторської заборгованості:


ТО опт дз = ТО дз - ТО ДГК = (360/Чд)*Дзсер - (360/ЧД)* ДГК (3.5)


де ТОдз - тривалість обороту дебіторської заборгованості, дні;

ТО ДГК - тривалість обороту для необхідного приросту грошових коштів, дні;

ЧД - чистий дохід від реалізації, тис. грн.;

Дзсер - середньорічний обсяг дебіторської заборгованості, тис. грн.;

ДГК - необхідний приріст грошових коштів, тис. грн.

У наведеній моделі оптимальний обсяг дебіторської заборгованості визначається за формулою:


ДЗ опт сер = Топт ДГК / 360 * ЧД (3.6)


При цьому, вхідним моментом оптимізації є встановлення необхідного обсягу приросту грошових коштів підприємства, тобто обсягів продажу, який здійснюється без відстрочки термінів платежу.

Для неплатоспроможних підприємств одним із шляхів обґрунтування такого приросту є забезпечення нормативного рівня показника абсолютної платоспроможності у плановому періоді.

Розрахунок оптимального обсягу дебіторської заборгованості за моделлю оптимізації строків її оборотності буде наведений на основі вихідних даних у таблиці 3.6.

У західній практиці, грошові кошти та їх еквіваленти у балансі підприємства мають становити не менш 10% поточних зобов'язань. Приріст грошових коштів підприємства, необхідний для забезпечення встановлення значення показника абсолютної платоспроможності на рівні 0,1 становитиме:

ДГК = (0,1 - 2,16) * 1313,0 = 2704,8 тис. грн.

Дана модель дозволяє визначити оптимальний обсяг дебіторської заборгованості, необхідний для забезпечення поточної платоспроможності підприємства. Проте, її використання не орієнтоване на підтримку фінансової стійкості підприємства, його платоспроможності в майбутній перспективі, оскільки в ній не контролюється збалансованість між обсягами та термінами обороту активів в цілому, окремих її складових та джерел їх формування.


РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ


У країнах світу, залежно від економічного розвитку та політичного стану, існують закони на нормативні документи, які повністю або частково, захищають людину від небезпечних та шкідливих умов праці, забезпечують охорону її здоров'я.

Охорона праці - це діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Закон України «Про охорону праці» [26] визначає основні напрямки по реалізації конституційного права на охорону життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулюють при участі відповідних державних органів відносини між власником підприємства, чи установи організації, чи органом і роботодавцем з питань зовнішнього середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Загальний нагляд за додержанням норм охорони праці покладено на прокуратуру, спеціальний - на професійні спілки. Контроль за безпекою праці здійснюють також державні й відомчі спеціалізовані інспекції.

Регулювання охорони праці в Україні здійснюється: Конституцією України; Законом України «Про охорону праці» від 21.11.2002 року № 229 - IV [26]; Законом України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань» від 08.07.2010 р. № 2-3 [25]; Кодексом законів про працю; нормативними актами міністерств, відомств та локальними нормативними актами.


4.1 Система управління охороною праці в організації


Система охорони праці (СОП) є складовою частиною управління підприємством. Управління охороною праці - це підготовка, прийняття та реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, лікувально-профілактичних та санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я та працездатності людини у процесі праці. У СОП є об'єкти а органи управління, які виконують покладені на них функції. Обєкт управління - це діяльність служб та підрозділів підприємства щодо забезпечення безпеки праці на робочих місцях, на підприємстві в цілому. Органи управління: роботодавець - на підприємстві в цілому; у відділах - керівники відповідних підрозділів.

Відділ охорони праці ТОВ «Ворожба» створено відповідно до Закону України «Про охорону праці» [26] з метою організації та виконання ряду правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійних захворювань та аварій в процесі праці.

На підприємстві створений спеціальний кабінет з охорони праці, який забезпечений нормативно-технічною документацією, інструкціями, стандартами, підручниками, методичними вказівками з охорони праці, наочними посібниками, демонстраційними матеріалами.

Про запровадження інструктажу роблять запис у спеціальному журналі реєстру інструктажів з питань охорони праці, а також у документі про прийом працівника на роботу. Інструктаж проводиться з одним або групою робітників у кабінеті охорони праці або в спеціально обладнаному приміщенні з використанням сучасних технічних засобів навчання, наочних посібників. Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктаж проводить безпосередньо керівник структурного підрозділу. Всі інструктажі реєструються в спеціальних журналах. Вони повинні бути пронумеровані і завірені печаткою. Керівник структурного підрозділу зобовязаний видати працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією або вивісити її на робочому місці.

Усі працівники в ТОВ «Ворожба» згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до пункту 1.4 Типового положення «Про службу охорони праці» [41], СОП створюється на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб. На підприємстві працює від 51 до 500 чоловік, отже, штат служби охорони праці складає один чоловік з інженерно-технічною освітою.

Далі наведемо таблицю 4.1, в якій наведено перелік нормативно - правових актів, що повинні бути на підприємстві.


Таблиця 4.1 - Нормативно-правова база з питань ОПБНС (станом на 2011 р.)

№ п.п.Нормативно-правові актиВідмітка про наявністьВідмітка про відповідність чинному законодавствуВисновки / Коментарі1Програма (текст) вступного інструктажу з охорони праці та тексти інструктажу на робочих місцях+ВідповідаєФорма зберігання - електронна, застаріле2Положення про систему управління охороною праці (СУОП) [41]:+ВідповідаєВідповідає нормам чинного законодавства2.1Перелік робіт з підвищеною небезпекою+Відповідає3Колективний договір для малих підприємств+ВідповідаєОформлено на основі чинного законодавства4Закон України «Про охорону праці»+Відповідає

Отже, за наведеною таблицею можемо зробити висновок про те, що на ТОВ «Ворожба» існують недоліки з нормативно-правовою базою. Керівництву слід більш відповідально ставитися до покращення стану даного питання. На підприємстві не зовсім виконуються положення цих документів.

Витрати, пов'язані з охороною праці, можна поділити на доцільні, частково доцільні і недоцільні. Фінансування охорони праці на ТОВ «Ворожба», згідно до ст. 19 3акону України «Про охорону праці» [26], не здійснюється керівником підприємства.


.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації


Дотримання санітарно-гігієнічних норм робочого місця в офіс <#"289" src="doc_zip7.jpg" />

1 - вікна; 2 - робочі столи з комп'ютерами; 3 - шафа; 4 - двері

Рисунок 4.1 - План приміщення економічного відділу ТОВ «Ворожба»


У приміщенні розташовано 5 компютерів. Напруга джерела живлення компютерів у приміщенні - 220 Вт. Також розміщено 5 письмових столів, шафа для зберігання документів, відповідно до їх функціонального призначення.

Щодо технологічної оснащеності робочого місця, то воно відповідає вимогам нормативно-правових актів, що регулюють питання охорони праці під час користування офісною технікою. Робочі місця розташовані на відстані 1м від стіни з вікном. Прохід між рядами робочих місць - 1м. Кожного дня проводиться вологе прибирання. У приміщенні знаходиться дві медичні аптечки першої допомоги.

Приміщення обладнане витяжною вентиляцією. Батареї опалення, водопровідні труби захищені діелектричними щитками від випадкового дотику.

На підприємстві штучне освітлення, яке обладнане системою загального рівномірного освітлення. Застосовують лампи накалювання, потужністю 100 Вт, кількість ламп у світильнику - 2 шт. Світильники розташовані з одного боку від екрана монітору. Мінімальна освітлюваність лампи розжарювання за нормами Еmin=100лк.

Наступним етапом буде розрахунок загального освітлення приміщення. Отже, коефіцієнт використання світлового потоку розраховується за формулою:

= (E*S*K*Z) / (n*N) (4.1)


Де, Е - норма освітленості, лк;- площа приміщення, м;

К - коефіцієнт запасу, К = 1,3…1,5 (менші значення для ламп розжарювання більші - для газорозрядних ламп);- коефіцієнт нерівномірності освітлення змінюється в межах 1,1….1,5 (у середньому 1,2);- коефіцієнт використання освітлювальної установки;- число ламп

Отже, F = (100*34*1,6*1,1) / (0,54*2) = 5540,7

Для визначення коефіцієнта необхідно розрахувати індекс приміщення:

= (a*b) / Hc*(a+b) (4.2)


де, a,b - відповідно довжина та ширина приміщення, м;

Нс - висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею, м.

Отже, і = (3*11,3) / 2,4*(11,3+3) = 0,99.

Вимоги щодо організації та конструкції робочих місць на ТОВ «Ворожба», то вони забезпечують підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: по-перше, ступні ніг на підлозі, стегна - в горизонтальній площині, передпліччя - вертикально, лікті під кутом 80 градусів до вертикальної площини, зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини; по-друге, користування ПК - є основним видом діяльності, а отже його периферійні пристрої (принтер, сканер) розташовано на основному робочому місці з лівого боку; по-третє, висота робочої поверхні столу для ПК становить 715мм, ширина - 1000мм; по-четверте, робоче сидіння користувача ПК - стілець, поверхня стільця напівм'яка з неслизьким покриттям; по-п'яте, монітор розташовано на оптимальній відстані 700мм від очей користувача, а клавіатура - на відстані 600мм, розташування монітору забезпечує зручність зорового спостереження.

Рівень шуму та вібрації на робочих місцях, що працюють з ПК, визначаються відповідно до ДсанПіН 3.3.2-007-98. Для забезпечення нормованих рівнів шуму у виробничих приміщеннях та на робочих місцях застосовуються шумопоглинальні засоби, вибір яких обґрунтовується спеціальними інженерно-акустичними розрахунками.

Своєчасне виявлення та усунення причин виникнення виробничих травм і професійних захворювань, а також вжиття відповідних профілактичних заходів дозволяє значно знизити рівень виробничого травматизму та захворюваності, економічні втрати підприємств, зберегти здоровя, високу професійну працездатність працівників.

Наступним етапом буде оцінка стану виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємстві. Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти й тяжкості:


Пчт = 1000 * А / Т (4.3)


Де, А - кількість випадків травматизму за звітний період;

Т - середньоспискова чисельність працівників

Птт = Д / Т (4.4)


Де, Птт - показник тяжкості травматизму;

Д - кількість днів непрацездатності

Показник непрацездатності - це число людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:


Пнп = 1000* Д / Т (4.5)

Показники інтенсивності випадків захворювань (Піз), непрацездатності (Пнп), які припадають на 100 працюючих і тривалості захворювання (Птр), розраховують за формулами:


Піз = 100* С / Р

Пнп = 100* Д / Р (4.6)

Птр = Д / С


Де, Р - загальна кількість працюючих;

Д - кількість днів непрацездатності через захворювання;

С - кількість випадків захворювання.

Розрахунки наведемо у табл. 4.2.


Таблиця 4.2 - Оцінка стану виробничого травматизму та професійних захворювань на ТОВ «Ворожба» за 2009 - 2011 рр.

ПоказникиРоки200920102011Загальна кількість працюючих (Р)148134125Середньорічне число працюючих (Т)12,311,210,42Кількість випадків травматизму за звітний період (А)-1-Кількість днів непрацездатності (Д)-15-Кількість днів непрацездатності через захворюваність (Д)938591Кількість випадків захворювань (С)15911Показник частоти травматизму (Пчт)07,460Показник тяжкості травматизму (Птт)0150Показник непрацездатності (Пнп)01339,30Показник інтенсивності випадків захворювання (Піз)10,146,728,8Показник інтенсивності випадків непрацездатності (Пнп)62,8463,4372,8Показник тривалості захворювання (Птр)6,29,58,3

Аналізуючи дані таблиці, можемо зробити висновок про те, що на підприємстві лише у 2010 році стався один нещасний випадок із тимчасовою втратою працездатності. Нещасних випадків зі стійкою втратою працездатності та зі смертельним наслідком не було. Щодо кількості випадків захворювання, то у 2011 році їх значення було рівне 11, що на 4 випадки менше, ніж у 2009 році. Показник частоти травматизму склав 7,46 у 2010 році. Щодо показника інтенсивності випадків захворювання, то він знизився на 1,34 у 2011 році у порівнянні з 2009 роком.

Основними причинами нещасних випадків на підприємстві є не виконання посадових інструкцій по охороні праці, невчасне проведення інструктажу після зміни технологічного процесу, недостатня забезпеченість попереджувальними засобами та інше.


.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному обєкті


Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку» [52]. Цей закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоровю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Основними причинами пожежі на підприємстві є:

небезпечне поводження з вогнем;

незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушення правил їх монтажу та експлуатації;

порушення режимів технологічних процесів;

невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Власник підприємства, повинен:

розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

організувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

повинен створити засоби протипожежної безпеки.

Система протипожежного захисту - це сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Первинні засоби пожежогасіння є у всіх виробничих приміщеннях, цехах, складах, відділах і передаються під охоронну відповідальність безпосередньо керівникам цих обєктів або іншим посадовим особам з числа інженерно-технічних працівників. Наявність засобів пожежогасіння підвищує рівень пожежної безпеки обєктів, і, тим самим, у разі виникнення вогню, зменшує матеріальні збитки та людські жертви. Первинними засобами пожежогасіння на ТОВ «Ворожба» є вогнегасники, бочки з водою, ящики з піском.

Досліджуваний об'єкт - економічний відділ ТОВ «Ворожба» по вибуховій та пожежній безпеці відноситься до категорії В (робота з не пальними речовинами і матеріалами в холодному стані). Можлива причина пожежі в приміщенні - порушення правил техніки безпеки, несправність електроприладів. Існує охоронно-пожежна сигналізація. У випадку пожежі можна також зв'язатися з пожежною охороною.

Щодо класу робочих зон приміщень з вибухової та пожежної безпеки, то відділ належить: за вибухонебезпечною робочою зоною приміщень належить до класу В - IІа, тобто вибухонебезпечна концентрація пилу та волокон може утворюватися лише у наслідок аварії або несправності; за пожежонебезпечною робочою зоною приміщення - до класу П - ІІа, тобто у робочих зонах приміщень є тверді горючі речовини або матеріали, які не здатні переходити у зважений стан.

За ступенем вогнестійкості будівель та споруд (ДБН В.1.1-7-2002), то економічний відділ належить до 2 ступеня, тобто допускається використовувати незахищені сталеві конструкції.

У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, державні інспектори з пожежного нагляду мають право припиняти чи забороняти роботу підприємств.

План евакуації наведений у додатку Ж.

До підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду застосовуються штрафні санкції.


.4 Висновки та пропозиції до розділу 4


Отже, керівництву ТОВ «Ворожба» слід більше уваги приділяти питанню хорони праці на підприємстві. На досліджуваному об'єкті не виконуються витрати на охорону праці. Цим питанням слід зайнятися вже сьогодні, адже у майбутньому керівництво не застраховане від виникнення виробничих травм та професійних захворювань на підприємстві.

Відповідальним особам за охорони праці на підприємстві, необхідно заохочувати робітників для здачі правил правильно поводження на робочому місці.

Стан пожежної безпеки на підприємстві нормальний. Оснащення обєкта первинними засобами пожежогасіння є дуже важливим для збереження життя працівників і запобігання втрати майна підприємства при виникненні пожежі.


ВИСНОВКИ


Формування ринкових відносин в Україні характеризується значним уповільненням платіжного обігу, що спричиняє збільшення дебіторської заборгованості. У звязку з цим важливим завданням фінансового менеджменту є ефективне управління дебіторською заборгованістю. Політика управління дебіторською заборгованістю являє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, направленої на розширення обємів реалізації продукції і полягає в оптимізації загального розміру цієї заборгованості і забезпеченні своєчасної її інкасації. Забезпечення оптимального обсягу дебіторської заборгованості та її частки у структурі оборотних активів підприємства є актуальною проблемою для всіх підприємств, незалежно від форм власності, від їх величини тощо. Адже, через управління дебіторською заборгованістю можна впливати на обсяг прибутку підприємства, його ліквідність та платоспроможність, а відповідно і на ризики, що з ними повязані.

Дослідження сутності поняття дебіторської заборгованості підприємства дають можливість зробити висновки про різноманітність підходів до даного поняття. Провівши аналіз визначень понять дебіторської заборгованості різними науковцями можна сказати, що всі вони так чи інакше розкривають його сутність або частину її. Тому в роботі надано власне визначення даного поняття як: «деякої суми заборгованості підприємству на певну дату, яка не є фінансовим активом, призначеним для продажу, що виникла при наданні коштів, продажу інших активів або робіт чи послуг безпосередньо боржникові».

Значне місце в системі ефективного управління дебіторською заборгованістю має її класифікація. Аналiз економiчної літерaтури показaв, що icнує шиpoкий спeктр видів дебітoрської заборгованості. Розpоблена нaми класифікaція розкривaє еконoмічну прирoду рiзних видів дебiторської заборгoваності підприємства та вiдповідає структуpi бухгалтeрського балaнсу. Викладенi пoгляди, рекoмендації та окрeмі прийoми класифiкації заборговaності мoжна використoвувати як для складaння фінанcoвої звітнoсті, так i для упрaвлінських рішeнь щодо регулювaння розрахункiв та управлiння дебіторcькою заборгованicтю.

Управлiння дебіторською заборгованіcтю, як і управління оборотними активами в цілому, є однiєю із найактуальнiших ланок діяльноcті керівництва підприємcтва, котра потpебує щоденнoго контролю за її стaном і прийняття ефeктивних рішень. Політика упpавління дебіторською забoргованістю - це однa з найбільш актуaльних проблем багaтьох українcьких підприємств, оскiльки в підприємницькій дiяльності некеровaна дебіторська заборгованiсть, як правило, є однiєю з причин кризового стaну.

Метою управління дебіторською заборгованістю є максимізація прибутку підприємства. Досягнення цієї мети здійснюється за допомогою чітко сформованих етапів управління дебіторською заборгованістю, що являє собою послідовність дій, направлених на вивчення та діагностику дебіторської заборгованості та передбачає poзробку ряду захoдів щодо пoгашення дебіторcької заборгованості.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворожба» - мясопереробне підприємство, яке має у своєму розпорядженні чотири цехи, оснащених передовими технологіями устаткування.

Фінансова робота - це діяльність з управління фінансами фірми. Фінансова робота на підприємстві дуже різноманітна і багатогранна. Вона включає: планування і організацію фінансів; облік фінансових ресурсів; контроль і аналіз ефективності їх використання; стимулювання кінцевих результатів виробництва. Умовно її можна згрупувати по напрямах таким чином: фінансове планування, оперативна фінансова робота, контрольно-аналітична робота.

Нами проведено аналіз фінансового стану ТОВ «Ворожба» та стану управління дебіторською заборгованістю даного підприємства на основі даних фінансової звітності за 2009 - 2011 роки.

Оцінюючи баланс ТОВ «Ворожба» за 2009 - 2011 рр., можемо зробити висновок про те, що дане підприємство має виробничу спрямованість, так як частка основних засобів вдвічі перевищує інші складові необоротних активів. Щодо оборотних активів, то вони перевищують частку необоротних активів. За аналізований період частка оборотних активів збільшилася на 4787 тис. грн., а частка необоротних активів - лише на 325 тис. грн. Це свідчить про формування більш мобільної структури активів, яка прискорює оборотність оборотного капіталу та як наслідок - підвищує його ліквідність. Найбільшу частку в оборотних активах на кінець 2011 року займали виробничі запаси, їіх питомага вага становила 15,9 %.

Щодо пасиву балансу підприємства, то можемо зробити висновок про те, що ТОВ «Ворожба» не є фінансово залежним від зовнішніх джерел фінансування. Власний капітал перевищує зобовязання. Більша частина зобовязань підприємства є поточні.

Що стосується оцінки фінансового стану, то спостерігаємо проблему з абсолютною та швидкою ліквідністю. У 2009 році показник абсолютної ліквідності становив аж 7,40, і це за рахунок того, що підприємство мало велику кількість фінансових інвестицій. Отже, наше підприємство не здатне вчасно розраховуватися за своїми зобовязаннями.

Аналіз діяльності ТОВ «Ворожба» показав, що стан управління дебіторською заборгованістю знаходиться на досить не високому рівні. Дебіторська заборгованість за розрахунками у 2011 році збільшилась у порівнянні з 2009 роком на 3255 тис. грн., а дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги в свою чергу також зросла на 1270 тис. грн.

Найбільша частка дебіторської заборгованості погашається протягом 90 днів, при чому особливо вдалим виявився 2011 рік.

Отже, можемо зробити висновок про те, що підприємство активніше надавало товарний кредит, ніж використовувало кошти своїх постачальників. На нашу думку, це свідчить про неуспішне управління розрахунками з постачальниками, адже підприємство більше роздає свої кошти, ніж користується «чужими».

Для зменшення суми дебіторської заборгованості був проведений розрахунок на основі факторингу. Як виявилося, цей метод є одним із найкращих способів зменшення дебіторської заборгованості на аналізованому підприємстві. Він прискорює одержання грошей від покупців, а також гарантує повне погашення дебіторської заборгованості, рятує постачальників від необхідності брати великі та дорогі кредити в банках.

Щодо стану охорони праці, то керівництву ТОВ «Ворожба» слід більше уваги приділяти цьому питанню на підприємстві. На досліджуваному об'єкті не виконуються витрати на охорону праці. Цим питанням слід зайнятися вже сьогодні, адже у майбутньому керівництво не застраховане від виникнення виробничих травм та професійних захворювань на підприємстві.

Відповідальним особам за охорони праці на підприємстві, необхідно заохочувати робітників для здачі правил правильно поводження на робочому місці.

Стан пожежної безпеки на підприємстві нормальний. Оснащення обєкта первинними засобами пожежогасіння є дуже важливим для збереження життя працівників і запобігання втрати майна підприємства при виникненні пожежі.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Агеева, Е.И. Кредитная политика как инструмент управления дебиторской задолженностью [Текст] / Е.И. Агеева // Финансовый менеджмент. - 2004. - № 6. - с. 22- 34.

. Антонов, В.М. Фінансовий менеджмент: сучасні інформаційні технології [Текст]: навчальний посібник / В.М. Антонов, Г.К. Яловий; ред. В.М. Антонов; Мін-во освіти і науки України, КНУ ім. Т.Г. Шевченка. - К. : ЦНЛ, 2005. - 432. - ISBN 966 - 364 - 074 - Х.

. Арафьева, Е.О. Научись управлять дебиторской задолженостью [Текст] / Арафьева, Е.О. // Финансовый директор. - 2002. - №5. - с. 73 - 77.

. Артеменко В.Г. Финансовый анализ [Текст]: учебное пособие / В.Г. Артеменко, М.В. Беллендир. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Дело и Сервис, 1999. - с. 160. - ISBN 5 - 86509 - 050 - Х.

. Багатко, Н. Продаж дебіторської заборгованості: визначення, оцінка, облік [Текст] / Н. Багатко // Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. - 2004. - №22. - с. 57 - 63.

.Багров, В.П. Економічний аналіз [Текст] : навчальний посібник / В.П. Багров, І.В. Багрова. - К : Центр, 2000. - с. 182. - ISBN 199 - 203 - 101.

. Балабанов, И.Т. Основы финансового менеджмента [Текст]: учебное пособие / И.Т. Балабанов. - М.: Финансы и статистика, 1998. - с.477. - ISBN 5 - 279 - 01756 - 6.

. Бальціка, В.В. Борги підприємств України: проблеми не розв'язуються [Текст] / В.В. Бальціка // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - №2. - с. 48 - 60.

. Басюк, Т.П. Реструктуризація дебіторської заборгованості підприємства [Текст] / Т.П. Басюк // Фінанси України. - 2004. - №12. - с. 115 - 124.

63. Шеремет, А.Д. Методика финансового анализа [Текст]: учебно-практическое пособие / А.Д. Шеремет, Р.С. Сайфулин, Е.В. Негашев. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Инфа-М, 2001. - 208. - (Висшее образование). - ISBN 5 - 16 - 000251 - 0.

. Шморгун, Н.П. Фінансовий аналіз [Текст]: навч. пос. / Н.П. Шморгун, І.В. Головко. - К.: ЦНЛ, 2006. - 528. - ISBN 966 - 364 - 333 - 1.

. Шубина, Т.В. Организация документооборота для управления дебиторськой задолженостью [Текст] / Т.В. Шубина // Финансовій менеджмент. - 2005. - №5. - с. 35 - 42.


Теги: Управління дебіторською заборгованістю  Диплом  Финансы, деньги, кредит
Просмотров: 24132
Найти в Wikkipedia статьи с фразой: Управління дебіторською заборгованістю
Назад